CANactions
Публічні простори як пам'ятники нерівності Інтерв'ю з Ромеа Мурін
Публічні простори як пам'ятники нерівності
Інтерв'ю з Ромеа Мурін
Ромеа Мурін — архітектор та міський планувальник з Польщі з досвідом роботи в відомих міжнародних архітектурних офісах та освітніх інституціях. Напередодні лекції в рамках Публічної Програми CANactions Ромеа Мурін розказала про свої враження від роботи на різних континентах, а також свої прагнення та завдання як ментора освітньої програми «Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад», організованої Школою CANactions за підтримки Програми
"U-LEAD з Європою".
CANactions: Ви працювали в Таїланді, США, Європі, Росії. Що пов'язує вашу роботу у цих країнах?

Ромеа: Досить важко пов'язати між собою проекти, у які я була залучена, адже всі вони були дуже різноманітними за масштабом, типологіями та підходами. В Європі та Сполучених Штатах я займалась архітектурними проектами: від студії звукозапису на Багамах, художнього центру Кімбалл в Парк-Сіті, до середньої школи у Вірджинії. У Росії я працювала в сфері стратегічного планування у міському масштабі як консультант та посередник між ландшафтними архітекторами, експертами у галузі транспорту, спільнотами, органами влади тощо. У Таїланді, як ад'юнкт-професор Міжнародної програми дизайну та архітектури INDA, я намагаюсь сполучити попередні практики та об'єднати їх з великими дослідженнями. Тому я думаю, що вплив різних масштабів, методологій та досліджень відображений у моїй роботі.

Які вміння потрібні для роботи в таких великих та омріяних офісах, як OMA, BIG, REX, COBE?

Ключове значення мають не конкретні навички, а особиста залученість у проект та відданість роботі. Кожному місцю притаманна своя особлива атмосфера, кожен офіс представляє різні цінності. Однак спільною рисою є надихаюча та творча атмосфера, яка, водночас, дуже вимоглива! Як говорять Крісто і Жанна-Клод: «Мистецтво — це стиль життя. Немає жодної можливості піти на пенсію». Це дуже доречно до архітектури.

Спираючись на досвід роботи в Росії, як би ви визначили специфіку роботи архітектора в пост-соціалістичному середовищі?

Одне з найбільших вражень від роботи в Росії — це неймовірно енергійна та креативна молодь. Нове покоління, відсторонене від політики, яке не покладається на владні або державні механізми. Цікавим був також досвід роботи в надзвичайно багатому культурному контексті. Як міський планувальник, я досліджувала зміну ролі громадських просторів крізь історичну та сучасну призму, їх соціальну значимість та методи культурного програмування, які є необхідними для того, щоб оживити ці простори для сучасних потреб. Це складне завдання для проектування: не затуманюючи попередні значення, реструктурувати ці публічні простори, не втративши при цьому їхні соціальні і культурних цінності.
Plac Piłsudskiego
Ресурс: https://www.romeamuryn.com
На вашу думку, публічні простори сьогодні стали символом нерівності неолібералізму. Чим це зумовлене?
Нерівність публічних просторів означає обмеження, відсутність доступності та еквівалентного розподілу громадських об'єктів та інфраструктур. Як приклад — вулиця Шаболовка у Москві, де повсякденний робочий простір означає не тільки мобілізацію простору в ланцюгу виробництва, розподілу та споживання, а й перетворення його на товар.

Ви є ментором програми «Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад» школи CANactions. Що ви очікуєте від цього досвіду і як ви визначаєте свою місію?
До мого педагогічного досвіду, як провідний архітектор та стратег KB «Стрелка», я брала участь у проекті «Ключові публічні простори: вдосконалення в 40 містах Росії». Як ментор Школи CANactions, я прагну перенести здобутий практичний досвід у навчальну площину. Для мене, як архітектора та міського планувальника, дуже важливо налагодити взаємодію з місцевими спільнотами, владою та практиками з метою встановлення критичного діалогу щодо можливостей та викликів свого міста та громади.

На що сьогодні важливо звернути увагу молодим фахівцям у сфері архітектури та містопланування?
Важливо не втрачати цікавість і навчитися спостерігати. Архітектура та міське планування створюють просторові умови для людей і керують ними. Фіксація поведінки людей та чітке розуміння впливу контексту на них є категорією для оцінки ступеня актуальності та адекватності створеної інфраструктури, будівель та публічних просторів.
Local Public Library
Ресурс: https://www.romeamuryn.com
Текст: Олена Возняк