CANactions
Беріться до справи та отримуйте задоволення!
Інтерв'ю з Рейніром де Ѓраафом
Рейнір де Ѓрааф під час in:situ conference в Окленді, Нова Зеландія, 2019. David St George.
Беріться до справи та отримуйте задоволення!
Інтерв'ю з Рейніром де Ѓраафом
Рейнір де Ѓрааф - один з партнерів у міжнародному архітектурному бюро ОМА та директор АМО, аналітичного центру офісу, автор книги "Чотири стіни та дах". У травні архітектор вперше відвідає Київ та представить свою книгу українській аудиторії в рамках Міжнародного Архітектурного Фестивалю CANactions 2019. В інтерв'ю CANactions Рейнір де Ѓрааф розповів про найскладніші виклики професії, проекти, які найбільше його цікавлять, а також "Чотири стіни та дах", яка незабаром буде видана українською освітньою платформою CANactions.
CANactions: Нам дуже приємно познайомити українського читача з вашою книгою. Це дійсно її перший переклад?

Рейнір де Ѓрааф: Видання книги зараз готується у кількох країнах, але українське буде першим.

Як виникла ідея написання «Чотири стіни та дах»?

Це цікава історія. Я регулярно публікував свої есе у різних архітектурних онлайн виданнях і одна з моїх публікацій була рецензією на книгу Тома Пікетті «Капітал у ХХІ столітті». Редактор Пікетті прочитав мою колонку і зв'язався з офісом із пропозицією розширити цю колонку до цілої книги. У той час я відмовився, проте він продовжував наполягати і незабаром повернувся з пропозицією зробити книгу у формі збірки есе, до якої можна було б включити вже видані публікації, а також написати нові. Я погодився, і так з'явилась «Чотири стіни та дах».

В інтерв'ю для Archdaily ви зазначили, що в OMA ви досліджуєте несподівані предмети неупереджено, без заздалегідь сформульованої місії. Чи означає це, що ви не дотримуєтесь визначеної методології під час роботи над проектами?

Ми багато імпровізуємо. Коли ви достатньо імпровізуєте, ви, зазвичай, готуєтесь до імпровізації. Але ще до того як застосовувати будь-яку методологію, для нас дуже важливо бути залученими на початкових етапах процесу проектування, перш ніж проект є проектом офіційно, коли ще є вікно для визначення питань, на які буде потрібно відповісти пізніше.

На відміну від ОМА про аналітичний центр АМО не так багато інформації. Як організована його робота?

АМО відомий своїми проектами. Зазвичай вони викликають навіть більший резонанс, ніж будівлі, бо є неочікуваними та торкаються питань, яких, як правило, не охоплює архітектура. AMO є дуже мінливим підрозділом Офісу. Його організація цілком залежить від проекту, над яким ми працюємо. В нас немає окремої кімнати в офісі або окремої групи людей, яка працює за визначеним алгоритмом. Під час роботи на Європейський Союз нам довелося наймати людей і співпрацювати з офісами та фахівцями з різних галузей, як то журналістами чи політологами. Багато проектів ми робимо у співпраці з іншими організаціями, офісами або спеціалістами, які добре обізнані у конкретному питанні. Ми завжди приділяємо особливу увагу знанням інших. АМО - дітище під керівництвом ОМА, що має дуже яскравий інтерес до питань, відмінних від архітектури. А спосіб його культивування і збагачення працює таким чином, що має сенс і з точки зору бізнесу.
Ви зауважили, що AMO був заснований як відповідь на новий запит у дизайні. Чи погоджуєтесь ви з тими, хто стверджує, що основне завдання архітектури змінюється, а її призначення у майбутньому буде полягати не у створенні чогось абсолютно нового, а у перетворенні вже існуючого на нове?

Я не впевнений у цьому. Що робить АМО, так це потенційно розширює завдання архітектури, не обов'язково змінюючи його. Я не кажу, що якщо в нас є АМО, то нам слід припинити будувати. Ми все ще створюємо будівлі, все ще деталізуємо їх, ми робиме все те, що і кожен архітектор. Просто ми робимо більше. Насамперед, тому, що нам це цікаво, а також для кращого розуміння контексту, в якому створюється архітектура. Чим більше ви знаєте про контекст, тим більшого значення набуває ваша архітектура. Я не думаю, що слід змінювати завдання архітектури, ми можемо розширити їх до нових меж.

Яке основне призначення архітектури?


Головна функція архітектури - усвідомлення та формування середовища, в якому всі ми існуємо.

Рейнір де Ѓрааф презентує "Чотири стіни та дах" на Architecture Matters conference у Мюнхені, Германія, 2018. Tanja Kernweiss.
У вас є архітектурне бюро та аналітичний осередок. Яким може бути наступний етап у розвитку вашого офісу?

Для мене цікавими були б освітня інституція або навіть політична діяльність. Принаймні, я замислююсь над цим. Вже тривалий час я викладаю в університетах для нового покоління архітекторів, і цей досвід дуже цінний для мене. Я люблю експерименти, а наукові установи гарно для цього підходять. Ще цікавіше, коли можна долучити інші диспицліни, крім архітектури. Навіт якщо ви маєте на меті щось побудувати, лише архітектура не дасть вам відповіді на всі питання. Наприклад, в університеті у Делфті, де я навчався, у назві самого факультету немає слова «архітектура». Він називається Faculteit Bouwkunde, що означає знання будівництва - більш широкої сфери, ніж архітектура сама по собі. У навчальних планах Баухауса також ніколи не згадувалось поняття «архітектура».

Які навички сьогодні є найважливішими для архітекторів?

Головним вмінням є здатність продовжувати навчання після отримання диплома. Я бачив людей, які приходили працювати до нашого офісу з відмінними результатами навчання, але протягом року зазнавали невдач. Я бачив людей, які розпочинали кар'єру ніким та згодом перетворились у абсолютних героїв. Специфіка нашої професії полягає в тому, що нам безперервно ставлять різноманітні питання і потрібно постійно знаходити відповіді на них. Ось чому слід неодмінно продовжувати вчитися кожен день і робити це дуже швидко. Відкритість і здатність швидко навчатись надважливі.

Що б ви порадили тим, хто вивчає архітектуру або розпочинає кар'єру у цій сфері?

Архітекторам неймовірно складно планувати кар'єру. Багато залежить як від везіння, так і також постійних спроб знов і знов робити те, що робите. Не слід соромитись виходити на архітектурний ринок праці. Принаймні, не потрібно одразу після завершення навчання з мінімумом досвіду становитись викладачами. Отримайте роботу, почніть власну справу або робіть що завгодно, тільки якийсь час насолодіться практикою. Потім можете починати теоретизувати, засновуючись на отриманому досвіді. Кожна візія, здобута на практиці, набагато потужніша та цінніша за ту, яку ви отримали з читання. Я не кажу, що не варто читати книги, але варто переконатись, що це не єдине, що ви робите. Моя порада: "Беріться до справи!
Рейнір де Ѓрааф під час in:situ conference в Окленді, Нова Зеландія, 2019. David St George.
Текст: Олена Возняк