CANactions
Архітектура та міське планування в Румунії
Інтерв'ю з Тіберіу Чолаку та Бенджаміном Колем

Архітектура та міське планування в Румунії
Інтерв'ю з Тіберіу Чолаку та Бенджаміном Колем
Тіберіу Чолаку та Бенджамін Коль — партнери у німецько-румунському архітектурно-планувальному бюро Planwerk, яке вже 15 років займається питаннями міького розвитку, стратегічного планування та проектування публічних просторів. Архітектори також є менторами освітньої програми Школи CANactions «Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад». Напередодні початку програми та своєї лекції в рамках Публічної Програми CANactions Тіберіу та Бенджамін розказали про діяльність Planwerk, особливості міського планування в Румунії, а також свої очікування від співпраці з CANactions.
CANactions: В чому полягає специфіка міського планування в Румунії?

Тіберіу та Бенджамін: Можна виділити три основні чинники, які вплинули на міське планування в Румунії після 1990 року:

1. Процес адміністративної та політичної децентралізації. Зникнення департаментів та інститутів державного планування, що призвело до професійного аутсорсингу;

2. Приватизація прийняття рішень на тлі ринків, що розвиваються, та послабленого державного нагляду за ініціативами та ресурсами.

3. Імпорт професійних ноу-хау та керівних принципів, а також реформа законодавства, яка відбулась після вступу до країни Європейського Союзу.

З чим пов'язані труднощі роботи архітекторів у постсоціалістичному просторі?

Багато труднощів пов'язані з офіційними рамками, в яких ми працюємо:

— представники місцевих адміністрацій часто не завжди кваліфіковані або просто перевантажені роботою;

— адміністративні норми та закони постійно змінюється, тому важко передбачувати та впливати на довгострокові процеси розвитку;

— громадянське суспільство тільки-но набуває впевненості у собі;

— девелопери розраховують на високий рівень прибутковості інвестицій і часто не усвідомлюють своїх обов'язків перед користувачами / покупцями та забудованим і природнім навколишнім середовищем.

Простими словами, через все вищезазначене майже всі архітектори, яких ми знаємо, страждають від постійних дедлайнів і потреби кардинально змінювати и або адаптувати рішення протягом ночі.

Чому бюро Planwerk зацікавилось темою ефективного землекористування?

На початку 2000-х років природний постсоціалістичний ентузіазм, пов'язаний із приватною власністю та інвестиціями у нерухомість, а також поєднанням досить правдоподібної законодавчої бази, підкріплений недовговічним економічним бумом, спричинив процес високого рівня землекористування. Великі сільськогосподарські площі навколо міст використовувались для будівництва великих приватних маєтків, ігноруючи екологічні питання у подальшій розробці необхідної інфраструктури, тоді як великі внутрішні райони міст були порожніми. Різке збільшення кількості власників авто спричинило збільшення тиску на успадковану інфраструктуру та призвело до збільшення кількості автомагістралей за рахунок місця для громадського простору.

Саме у такій обстановці бюро Planwerk почало свої перші дослідження для міст Клуж та Сібіу. Ми намагалися дослідити, адаптувати та застосувати на практиці стратегії та інструменти, які могли б допомогти як державній адміністрації, так і приватним власникам в управлінні земельними ресурсами.
Які інструменти впровадження ефективного землекористування?

Ефективне землекористування є відомим компонентом будь-якого сталого міського або регіонального розвитку та одним з керівних принципів, зазначених у європейських стратегічних документах, таких як Лейпцизька Хартія або Декларація Толедо.

Застосування цих принципів, безумовно, є питанням контексту та масштабу, але воно в основному зосереджене на повторному використанню внутрішніх земельних ресурсів міста як засобу захисту зелених територій та скорочення надання земельних ділянок. Також, використовуючи земельні ресурси із розумом, планувальники та місцеві адміністрації можуть забезпечити кращий рівень життя як у містах, так і за їхніми межами. Це рівнозначний підхід для всіх масштабів планування та навіть для дизайну.

Щільність часто пропагується як безпечний шлях до стійкості, що є справедливим тільки за умови збалансування через соціальні, просторові та екологічні якості.

Чи поширена практика громадського обговорення архітектурних проектів та пропозицій розвитку територій в Румунії?

Партисипативне планування знаходиться на своїй початковій стадії. Дуже часто планувальники та місцеві адміністрації розглядають публічні дебати як цілком марне та витратне завдання, нав'язане Європейським Союзом. Фактично, прийняте зобов'язання залучення громадськості до питань містобудування, прийняте у 2010 році, вже через чотири року було скасовано рішенням уряду.

З іншого боку, багато органів місцевої влади добровільно вирішили продовжувати застосовувати цю процедуру. Деякі міста навіть активно просувають та заохочують діалог як невід'ємну частину всього процесу планування. Наприклад, муніципалітет міста Клуж кілька років тому представив процес участі в процесі бюджетування, результати якого, навіть якщо і не були досить вражаючими, проте були дуже обнадійливими.

Численні зловживання на ринку нерухомості у 2000-х роках мали важливе значення для суспільства. Люди стали краще усвідомлювати свої права та обов'язки у питаннях збереження та підвищення якості середовища, в якому вони живуть.
Які механізми залучення представників органів місцевого самоврядування та мешканців окремих територіальних одиниць до роботи з проектами територіального розвитку?

Окрім формальних процедур інформування громадськості про поточні проекти, збору та аудиту зворотного зв'язку, ми все частіше спостерігаємо громадські ініціативи різних амплітуд і форм. Сьогодні різноманітні громадські організації, міждисциплінарні робочі групи або просто спільноти мешканців активно реагують, а іноді навіть ініціюють позитивні проекти у своїх містах або районах. На нашу думку, основним елементом ініціювання таких процесів є прозорість прийняття рішень та вільний обіг інформації, як стосовно самих проектів, так і прав та обов'язків громадян, на яких вони впливають.

Також не слід забувати про політичний капітал, який може принести подібна відкрита політика. Мери починають використовути потенціал такого активного й публічного пропагування міського розвитку, і це не обов'язково погано.
Ви викладаєте архітектурне проектування та курси з регенерації міста в технічному університеті м. Клуж більше десяти років. У чому полягає ваша методологія викладання? Що сьогодні є важливим для молодих фахівців у сфері архітектури та міського планування?

У порівнянні з технічними, функціональними та особливо естетичними навичками, комунікація все ще залишається недооціненим компонентом в академічній підготовці майбутніх професіоналів. Студентам та молодим архітекторам часто важко аналізувати, обговорювати та поєднувати багато інтересів у своїй роботі. Ми намагаємось змістити фокус уваги з вивчення формальних питань на важливість розуміння й включення до процесу проектування саме контекст - соціальний, культурний, економічний. Це може бути досягнуто, насамперед, шляхом якісної комунікації як з навколишніми реаліями, так і з широким колом людей та спільнот.

Ви є менторами програми «Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад» Школи CANactions. Що ви очікуєте від цього досвіду і як ви розглядаєте свою місію в цій програмі?

Дуже приємно долучитись до такої масштабної програми та ми вдячні CANactions за можливість поділитись досвідом з різних питань. Саме спільне навчання через міжнародну співпрацю обумовило появу Planwerk, і ми сподіваємось, що зможемо поширити цей досвід у контексті та в інтересах громад.
Текст: Олена Возняк